1 грудня – Всесвітній День боротьби зі СНІДом

1 грудня 2019 року відмічається Всесвітній День боротьби зі СНІДом. Його мета – привернути увагу громадськості і нагадати суспільству, що ВІЛ/СНІД є однією з самих глобальних проблем людства.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я у світі з ВІЛ-інфекцією живе близько 37 мільйонів людей, серед яких 19,5 мільйонів отримують антиретровірусне лікування.

Україна залишається регіоном з високим рівнем поширення ВІЛ.  За даними Об’єднаної програми Організації Об’єднаних Націй із ВІЛ/СНІД, близько 244 тисячі українців мають ВІЛ, з них близько 100 тисяч не знають про свою хворобу.

У Чернівецькій області за 10 місяців 2019 року зареєстровано 89 нових випадків  ВІЛ, 35 випадків СНІДу. В обласному центрі з профілактики та боротьби зі СНІДом станом на 22.11.2019 року на диспансерному обліку перебуває 999 ВІЛ-інфікованих осіб; 303 особи – хворі на СНІД. За 10 місяців 2019 року померло хворих на СНІД – 21. Також зареєстровано 14 новонароджених дітей від ВІЛ-інфікованих матерів, яким діагноз ВІЛ буде підтверджено або спростовано через 3 роки.

Найчастіше  – у понад 70% випадків – ВІЛ в Україні передається статевим шляхом. Враховуючи цей факт, фахівці рекомендують використовувати презервативи, утримуватись від сексуальних контактів з незнайомими партнерами, а маючи постійного партнера, зберігати вірність.

Вірусом імунодефіциту можна заразитись через кров, тому дуже важливо, щоб для ін’єкцій використовувались лише одноразові стерильні шприци і голки, а інструменти для пірсингу, татуювань, манікюру тощо – стерилізувались.

ВІЛ також передається від матері до дитини під час вагітності, пологів та грудного вигодовування. В цьому випадку лікарі проводять антиретровірусне лікування матері під час вагітності та пологів, призначають кесарів розтин та рекомендують штучне вигодовування.

Сьогодні ВІЛ – це не вирок. Люди, які живуть з вірусом імунодефіциту людини, можуть жити звичайним життям, народжувати дітей, працювати, подорожувати тощо. Достатньо вчасно вживати ліки. Завдяки успішним державним закупівлям через міжнародні організації, Україна повністю забезпечує лікування усіх хворих на ВІЛ антиретровірусною терапією (АРТ). Якщо ВІЛ-інфекція діагностується вчасно, відразу розпочинається АРТ і надається необхідне лікування пацієнту, а відтак людині гарантується якісне та повноцінне життя.

Всесвітній день боротьби зі СНІДом – це важлива нагода для підняття поінформованості молоді, широких верств населення про проблеми ВІЛ/СНІДу, проблеми людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, звільнення від наркотичної та алкогольної залежності.

 

28 ЛИСТОПАДА - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ ТА ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ

28 листопада, у четверту суботу місяця в Україні вшановують День пам'яті жертв голодоморів. Він був запроваджений Указом Президента України у 1998 році. У 2006 році Законом України Голодомор 1932 – 1933 років був визнаний геноцидом. Українців закликають долучитися до акції “Запали Свічку пам'яті”: 28 листопада, о 16:00 засвітити свічку і залишити її на підвіконні в пам'ять про мільйони замучених голодом українців.

Голодомор – це геноцид Українського народу, вчинений комуністичним тоталітарним режимом з наміром знищити, цілком чи частково українську національну групу. Ця кваліфікація випливає із Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року “Про запобігання злочину геноциду і покарання за нього”. Способом реалізації геноциду став штучний масовий голод, організований керівництвом комуністичної партії Радянського Союзу та Радянської України. Голодомор спричинив загибель мільйонів українців на території Української СРР і Кубані. Радянська влада злочинно замовчувала факт голоду як в Україні так і закордоном. Моральний обов’язок держави та суспільства перед минулими та наступними поколіннями – вшановувати пам’ять жертв трагедії. 

Нині серед живих залишились надзвичайно мало тих, хто пережив Голодомор 1932 – 1933 років та й голод 1946 – 1947 років. До того ж, вони, як і всі люди старшого віку, є особливо вразливими до коронавірусу. І потребують уваги рідних і близьких. Тож нехай День пам'яті жертв голодоморів стане і додатковою можливістю приділити увагу та надати підтримку тим, хто сьогодні потребує нашого піклування. Їхні спогади, їхні світлини, пам'ятки минулого, що вони зберігають, зміцнюють пам'ять роду і національну пам'ять. Наше завдання зберегти і передати цю пам'ять наступним поколінням, зберегти історію живою.

До 87-их роковин Голодомору в Україні Український інститут національної пам'яті розпочинає інформаційну кампанію "Збережи пам'ять. Збережи правду". Метою кампанії є вшанування жертв Голодомору в Україні та збереження пам'яті про геноцид українців комуністичним режимом в 1932-33 році. Збереження пам'яті - це не абстракція, а конкретні дії, наприклад запис спогадів родичів, які були очевидцями геноциду, передати до музею сімейні реліквії, які належали родичами під час Голодомору чи просто згадки про рідню, якій довелось пережити один з найжахливіших злочинів радянського тоталітарного режиму.

Історична довідка

Українська революція 1917–1921 років стала переломним моментом нашої історії. Вона прискорила становлення української політичної нації та національної еліти. Хоча Українська революція зазнала поразки, національне відродження було настільки сильним, що більшовики не могли його ігнорувати. Вони змушені були піти на створення у 1919 році квазідержави – УСРР і певні поступки українському національному рухові – українізацію та НЕП. Українізація швидко досягла вражаючого успіху – розпочався український культурний ренесанс. Проте до кінця 1920-х років у СРСР ствердився тоталітарний комуністичний режим із суворою суспільною ієрархією. Селяни з їхньою природженою повагою до приватного майна не сприйняли форсованої індустріалізації та суцільної колективізації. Коли розпочалася конфіскація землі, майна та врожаїв, а людей силою заганяли в колгоспи, село повстало. У 1930 році відбулося близько 4 тис. масових виступів, в яких взяло участь близько 1,2 млн селян. За перші 7 місяців 1932 року ҐПУ зафіксувала в УСРР понад 900 виступів, що складало понад 56 % усіх антиурядових акцій в СССР за цей час. Незважаючи на тиск партійних і державних органів, майже 500 сільських рад в Україні відмовилися приймати нереальні плани хлібозаготівель. Улітку 1932 року через наростання спротиву Йосип Сталін із оточенням прийняв рішення про організацію в Україні штучного голоду, щоб шляхом винищення частини населення залякати інших і не “втратити Україну”. Голодомор став результатом чітко спланованої політики Кремля. Безпосередньо до Голодомору призвело посилення попередньої політики визиску та введення в дію нових механізмів геноциду наприкінці 1932 року. Головним стала масове вилучення всього продовольства, на відміну від попереднього часу, коли забирали переважно зерно. Конфіскація вимагала мобілізації репресивного апарату, залучення робітників, інтелігенції, співробітників компартійного апарату. Для вилучення продовольства створювали спеціальні загони з активістів, які ходили з обшуками по сільських обійстях. Від початку 1933 року ці спеціально навчені активісти забрали все їстівне у мільйонів людей, прирікши їх на смерть. Люди почали втікати з уражених голодом територій. У відповідь влада намагалася ізолювати їх у межах окремих територій за допомогою режиму “чорних дошок”. Села, занесені на “чорні дошки”, оточували збройні загони міліції та радянських спецслужб. Звідти вивозили всі запаси їжі. Заборонялася торгівля та ввезення будь-яких товарів. У січні 1933 року заборонили виїзд селян із території України та Кубані, заселеної переважно українцями. Втікачам перестали продавати квитки на залізничний та водний транспорт. Блокували дороги до міст. Тих, хто встиг виїхати, заарештовували і повертали назад. Так режим створив умови, несумісні із життям для значної частини населення України. Голодуючі опинилися в замкнутому колі, повністю залежні від волі державного та партійного апарату. Жертвами Голодомору стали мільйони українців.

Джерело  УНІАН

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/society/koli-den-pam-yati-zhertv-golodomoru-2020-golodomor-1932-33-novini-ukrajini-11218322.html

 

«Нехай святиться у віках в борні здобута незалежність!»

День Гідності та Свободи — свято в Україні, що відзначається щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року). У цьому році відзначається шоста річниця Революції гідності. Саме цими днями в Україні розпочалися Помаранчева революція 2004 року та Революція гідності 2013 року. Ці події змінили історію нашої країни. А найтрагічнішою стала для українців боротьба за справедливість, що почалася рівно 7 років тому з Євромайдану. Згодом ця акція перетвориться в Революцію гідності та свободи. Протест у центрі столиці назвали Євромайданом, а найбільш активними його учасниками стали студенти. Ще через кілька днів мирна акція серед ночі перетвориться на жорстоке побоїще. Революція гідності та свободи стала однією з найтрагічніших сторінок в історії сучасної України, але назавжди змінила країну та українців.

 

«Вільні творити майбутнє»

Під таким гаслом проведені патріотичні заходи, присвячені річниці революції Гідності. Класні керівники 7-9 класів провели з учнями уроки мужності «Навіки в пам’яті залишились герої…», «Майдан гідних». Переглянули відео «Майдан» та «Небесна сотня», які нікого не залишили байдужими. З учнями 5-6 класів проведено інформаційну хвилинку «Герої нашого часу», «Вчимося жити за законами Гідності». Здобувачі освіти початкових класів підготували патріотичні малюнки «З Україною в серці». У шкільному Музеї бойової слави знаходяться матеріали про трагічні періоди в історії України, зокрема про події Революції Гідності та АТО. Хвилиною мовчання вшанували пам'ять героїв, які поклали життя на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору. Головною метою заходів було прищеплювати любов до Батьківщини, зберегти та донести до учнів об’єктивну інформацію про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, розвивати бажання стати гідними громадянами України.

 

«Вчимося бути толерантними»

У Міжнародний день толерантності у 7 класі проведено урок-практикум «Вчимося бути толерантними». Під час заняття діти вчились толерантному спілкуванню, що стимулювало уяву вихованців у пошуках власного розуміння поняття «толерантність». Класний керівник Бринза Я.С. провела інтерактивні вправи «Зашифровані слова», «Квітка толерантності» з метою формування позитивної самооцінки, розвитку навичок спілкування, співчуття, розуміння, уважності до людей. У підсумку учні склали асоціативний ряд до слова «Толерантність» та обговорили проблемні ситуації. Цей захід сприяв формуванню в учнів почуття поваги, любові, ціннісного ставлення до інших людей.

 

«Вчимося бути толерантними та добрими»

З учнями 7 класу проведено урок доброти «Вчимося бути толерантними та добрими». Діти створили інформаційну стінгазету «Толерантність» про повагу та любов до ближнього. Головне завдання заходу - розкрити поняття «толерантність», показати учням певні рівні толерантної поведінки людини; виховувати спостережливість, уважність до інших людей, вчити дітей встановлювати стосунки на доброзичливій основі; виховувати чуйність, взаємоповагу, людяність, терпимість і небайдужість; сприяти формуванню ціннісних установок на толерантне спілкування та навичок толерантної поведінки.

 

Лепбук «Групи дорожніх знаків»

З метою повторення правил пішоходів та закріплення знань учнів про Правила дорожнього руху, дорожніх знаків, класний керівник 7 класу Я.С. Бринза провела урок-диспут на тему: «Молоде покоління за безпеку руху». Під час заняття діти виготовили лепбук «Групи дорожніх знаків» та засвоїли знання про правила користування громадським транспортом. На закріплення матеріалу розв’язували проблемні ситуації та вчились вмінню правильно поводитись в екстремальних ситуаціях.

 

Правила поведінки у громадському транспорті

З метою повторення правил поведінки у громадському транспорті та закріплення знань учнів про правила дорожнього руху, дорожніх знаків, старшокласники виготовили для здобувачів освіти інформаційний вісник. Діти ще раз повторили та засвоїли знання про правила користування громадським транспортом, вчили правила учасників дорожнього руху.

Трамвай, тролейбус, автобус потрібно очікувати на спеціально відведеній посадковій площадці, тобто на зупинці, позначеній дорожніми знаками. У місцях, де відсутні посадкові площадки, громадський транспорт варто очікувати на тротуарі чи узбіччі дороги біля покажчика зупинки; виходити на проїзну частину дороги чи вулиці заборонено. Сідати в транспортні засоби можна лише після повної їхньої зупинки. Спочатку необхідно пропустити тих, хто виходить, і тільки після цього зайти в салон. Не можна стрибати в транспортні засоби на ходу, чіплятися позаду. Дуже небезпечно стояти на виступаючих частинах і підніжках машин.

Ввійшовши у вагон (салон), треба перейти в його середню частину, не слід залишатися на площадці, тому що це може утруднити посадку інших пасажирів. Якщо в салоні є вільні місця, пасажири повинні зайняти їх, і бажано подалі від проходу.

Пасажири, що стоять, повинні забезпечити собі стійке положення в салоні і триматися за поручень (поручень, що розташований над головою пасажира,  забезпечить більшу безпеку при різкому гальмуванні).

Бажано зайняти таке положення, що дозволить спостерігати за дорогою та дорожньою ситуацією. У випадку заносу чи іншої небезпеки спостережливий пасажир може швидше схопитися двома руками за крісла і поручні, переміститися далі від місця можливого удару тощо.

Небажано пересуватися по салону під час руху. Якщо в цьому є необхідність, при пересуванні варто знаходити проміжні точки опори. Єдина умова, що гарантує безпеку пасажира при різкому гальмуванні чи аварії, стійке положення.

При падінні в разі поштовху, різкого гальмування варто згрупуватися, закрити руками голову. Спроби зупинити падіння, що почалося, учепившись за поручень чи за іншого пасажира, найчастіше не дають позитивного результату і ведуть до синців, вивихів, переломів.

Перед виходом пасажир повинний завчасно перейти ближче до дверей. Знаходячись біля дверей, необхідно остерігатися забиття дверима цього транспорту. Не треба без необхідності торкатися ручок і механізмів керування дверей. Неприпустимо притулятися до дверей, тому що при русі вони можуть мимоволі відкритися.

Поради батькам щодо безпеки дорожнього руху

Щодня ваша дитина ходить до навчального закладу та в зворотному напрямку, а дорога – це завжди небезпека.

Безпечній поведінці на дорозі треба вчити. Але завчені, як вірші, Правила не вбережуть дитину від біди. Тому поряд з вивченням Правил дорожнього руху треба діяти особистим прикладом.

Використовуйте будь – який відповідний момент для ознайомлення дітей з правилами вуличного руху.

Гуляючи з дитиною по місту, по дорозі до садочку і додому зверніть його увагу на те, як багато машин, легкових та вантажних автомобілів їздить по вулиці. А який порядок! Це тому, що люди виконують правила дорожнього руху.

Розкажіть про те, що машини їдуть вулицею по одній стороні бруківки, що люди ходять по тротуару.

Переходячи з дитиною вулицю, покажіть йому, поясніть, що треба уважно подивитися праворуч, потім ліворуч, і переходити вулицю прямо, а не навкіс.

Дуже важливо, щоб ваша дитина зрозуміла, а не тільки запам’ятала, що виконувати правила руху потрібно завжди і всюди. Тому особистим прикладом показувати їй, як потрібно поводитись на вулиці. Ваш приклад буде більш наочним, ніж сотні разів повторювані слова «не ходи на червоне світло». Тому навіть якщо ви спізнюєтесь – все одно переходьте дорогу там, де це дозволено правилами.

ІНСТРУКЦІЇ:

Готуючись перейти дорогу зупиніться, огляньте проїжджу частину.

Розвивайте в дитини спостережливість за дорогою.

Підкреслюйте свої рухи: поворот голови для огляду дороги. Зупинки для огляду дороги, зупинку для пропуску автомобілів.

Вчіть дитину вдивлятися удалину, розрізняти машини, які наближуються.

Не стійте з дитиною на краю тротуару.

Зверніть увагу дитини на транспортний засіб, що готується до повороту, розкажіть про сигнали покажчиків повороту у машин.

Покажіть, як транспортний засіб зупиняється біля переходу, як рухається за інерцією.

Очікування, посадка і висадка з транспорту

Стійте тільки на посадкових майданчиках, на тротуарі чи узбіччі.

Виходьте першими, попереду дитини, інакше дитина може впасти або вибігти на проїжджу частину.

Підходьте для посадки до дверей тільки після повної зупинки.

Не сідайте в транспорт в останній момент (може прищемити дверима).

 

Писали Всеукраїнський радіодиктант єдності

20-тий ювілейний Всеукраїнський радіодиктант єдності у День української писемності писали вихованці нашого закладу. Диктант транслювали на всіх платформах Суспільного: телебаченні, радіо та онлайн. Радіодиктант задуманий як своєрідний флешмоб чи акція єднання навколо рідної мови, участь у якій може взяти кожен охочий. Додамо, що цього року в тексті диктанту будуть слова на перевірку нового правопису. Діти долучились до патріотичної акції «Словограй».
Це розвиває творчі здібності дітей, сприяє вихованню національної самосвідомості учнів, формує громадянську і загальнокультурну компетентності, виховує любов до національної культури та прагнення бути справжніми українцями.

 

Урок-практичне заняття у 7 класі «Вчимося рятуватись від пожежі»

У 7 класі проведено виховну годину «Причини виникнення пожеж та засоби боротьби з ними». Під час перегляду відео діти повторили причини виникнення пожеж. Класний керівник Я.С. Бринза підготувала ілюстрації про засоби пожежогасіння, продемонструвала дітям засоби захисту та розповіла як ними потрібно користуватися. Для закріплення вивченого матеріалу із здобувачами освіти проведено практичне заняття із порятунку потерпілого від пожежі. Діти вчились надавати першу допомогу ведмедикам та взяли участь у рухливих іграх маленьких рятувальників. Виготовили колаж «Пожежна безпека» та ознайомились із пам’ятками. Це вчить дітей правильно діяти під час пожежі, зберігаючи здоров’я та життя.

 

Обережно – ГРИБИ!

Шановні батьки та діти! Цього року грибний сезон вже стартував, і відповідно в Україні вже є випадки отруєнь грибами. На жаль, громадяни не завжди обережні, збираючи гриби та готуючи з них різноманітні страви. Тому й потрапляють до сумної статистики постраждалих.
Гриби – це дарунок лісу, але, водночас, вони є небезпечним продуктом харчування, який може призвести до отруєння, а іноді й смерті. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах. Прикро, що багато людей висновки робить лише на основі свого гіркого досвіду.

 

«Іскру гаси до пожежі, бо вогонь не знає межі!»

У період з 02 по 06 листопада 2020 року в закладі проводиться Тиждень безпеки життєдіяльності «Іскру гаси до пожежі, бо вогонь не знає межі!» Класні керівники проведуть із вихованцями різноманітні за змістом та формою заняття про пожежну безпеку, спрямовані на формування у дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я, адекватних реакцій на різноманітні чинники ризику для життя. Головними завданнями Тижня з питань пожежної безпеки є:
- навчання та повторення Правил пожежної безпеки та дотримання учнями цих Правил у повсякденному житті;
- виховання у дітей розуміння важких наслідків з причин порушення Правил пожежної безпеки;
- формування в учнів навичок обережного поводження з вогнем, правильної поведінки під час пожежі;
- надання першої медичної, само- та взаємодопомоги у випадку травмування;
- моделювання правил поведінки у надзвичайних ситуаціях.

 https://www.thinglink.com/scene/1379153529138053122?fbclid=IwAR3iGdaAu7fyBEq7WUfj5d288JnmVCXn6b2Euc5UKw-TucQK0gPrv9TeGCg

 https://corp.suspilne.media/newsdetails/3103