Із Днем Вишиванки!
https://www.facebook.com/100006634837852/videos/3038900736341058
https://www.facebook.com/100024244099788/videos/957462638405197
Вітаємо із Днем вишиванки! Вишиванка для українців – код душі українського народу, могутній символ благополуччя в родині, а свято вишиванки символізує національну єдність. Цього дня ми шануємо наш національний оберіг - прекрасну українську вишиванку. Вона зберігає споконвічні традиції нашого народу та об'єднує українців - від заходу до сходу.
«Одягни вишиванку і нею пишайся,
Українець же ти, краю рідного син!
Бути гідним народу свого намагайся,
Одягни вишиванку й йди до вершин!»
У третій четвер травня з 2006 року в Україні відзначають День вишиванки, цього року свято випало на 20 травня. У цей день влаштовують марші вишиванок по всій Україні. Ідею акції Всесвітній день вишиванки в 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. А поштовхом до реалізації ідеї і святкування стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно надягав на пари, як і багато інших студентів. Леся запропонувала одногрупникам і студентам вибрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку їх одягли кілька десятків студентів і кілька викладачів факультету. І вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, у ньому почала брати участь українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.Здавна вишиванка є не тільки традиційним українським одягом, а й оберегом. Символи і кольори, які використовуються при вишивці, володіють певним змістом.Традиційно вишивали дівчата, які готували собі посаг, збираючи його в спеціальну скриню. Небагата дівчина могла похвалитися 30-40 сорочками, середнього достатку – 50-70, а багаті – 100.Сорочку для немовляти вишивала мама чи бабуся, під час роботи співали пісні і молилися. Вважалося, що так вишиванка стає справжнім оберегом.У ХІХ столітті Іван Франко почав носити вишиванку з піджаком, привертаючи увагу незвичайним поєднанням і зробивши його популярним.У 1876 році Олена Пчілка видала альбом українських вишиванок, після чого в Європі почався бум української вишивки, а в самій Україні почалися перші наукові вивчення цього національного одягу. На даний момент фрагменти української вишивки використовують багато відомих дизайнерів, серед яких Жан-Поль Готьє, Джон Гальяно, Gucci, Valentino, Dolce&Gabbana.
Під час Тижня дорожнього руху "Дорога не для забав" у закладі заплановано та проводяться тематичні заходи. З метою узагальнення, систематизації та повторення знань з теми «Правила дорожнього руху», засвоєння загальної пам’ятки з безпеки дорожнього руху із учнями 5 класу проведено вікторину та практичне заняття із Правил руху пішоходів. Діти вчились правильно рухатись у колоні та переходити дорогу. Для розвитку логічного мислення, пам’яті, творчих умінь та навичок вихованці із задоволенням відповідали на питання пізнавальної вікторини та грали у гру «Крокодил». Наостанок ознайомились зі статистикою по ДТП в Україні та отримали пам’ятки з правил дорожнього руху. Це сприяє вихованню бережливого ставлення до свого здоров’я та здоров’я оточуючих.
До Дня Європи, що відзначається 15 травня, класні керівники провели із учнями тематичні заходи: віртуальна подорож « Відкрий Європу для себе», урок-подорож «Країнами Європи», мультимедійна експрес-подорож «Парад країн Європи», виховна година «Сто метрів до Європи», інформаційно-пізнавальна година «Україна – європейська країна», заочна подорож «Європа багатолика, близька, велика». Діти переглянули відео, грали у вікторини, розгадували кросворди. Учням розповіли про те, як впровадження європейських цінностей та стандартів впливає на якість життя в Україні. Захід спрямований на популяризацію європейських демократичних цінностей та європейської інтеграції серед учнів, формування «європейської свідомості» та відчуття «громадянина Європи» усвідомлення серед молодих українців своєї приналежності до Європи.
Рій «Патріоти України» взяли участь у І етапі щорічної Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» ("Джура") (старша вікова група). До складу рою увійшли учні 9-11 класів: Домбровська В., Рева О., Ляху М., Ляху В., Пелін О., Чобан А., Кравченко Д., Гречен В. Діти під керівництвом виховника О.Будулатія підготували виступи змагань «Впоряд» та «Фізична підготовка» у відео форматі. Під час конкурсів «Рятівник» та «Відун» джурівці відповідали на питання за допомогою дистанційних тех-нологій. Для участі у конкурсі «Збір та розбір АК-47» діти прибули на територію Катеринівської сільської ради. Участь у таких заходах виховує громадян-патріотів, захисників державної незалежності та територіальної цілісності України як високоморальних особистостей, які плекають українські традиції, духовні цінності, володіють відповідними знаннями, вміннями та навичками, здатні реалізувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства серед закладів загальної середньої освіти.
Цього року Україна вперше відзначатиме День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, 14 травня. Цю пам'ятну дату запровадили постановою Верховної Ради від 2021 року.
Це звання присуджує держава Ізраїль для відзначення неєвреїв, які ризикували життям під час Голокосту, щоб урятувати життя євреям від знищення нацистами. Отримати це звання можна лише за рекомендацією єврейської спільноти, а спеціальна комісія вивчатиме всі документи та покази свідків.
З учнями Грузьківського НВК проведено бесіди, інформаційні хвилинки з переглядом відеоматеріалів про людей, які допомагали євреям у важкі часи.
Питання пожежної безпеки для дітей і підлітків дуже важливі, тому, батьки, вихователі дитячих садків і вчителі повинні приділяти належну увагу цьому питанню. Як правило, якщо виникає пожежа, то це трапляється раптово і вогонь поширюється дуже швидко. Не розгубитися в
такій ситуації неможливо, а якщо у дитини не досить знань, як поводитися при пожежі, то ситуація може виявитися плачевною. У цій статті ми будемо говорити про правила і пам’ятках з пожежної безпеки для дітей.
Вивчення пожежної безпеки і навчання поведінці при виникненні критичної ситуації входить в загальноосвітній курс шкільної програми дошкільних закладів. Кожна мама невпинно повторює своєму малюкові, що сірниками грати не можна. Поступово ці істини закріплюються у мозку дитини, хоча іноді дітям хочеться перевірити, чому ж саме не можна чіпати сірники.
Виховуючи дитину, слід пояснювати йому, які дії можуть призвести до небезпечних ситуацій. Наприклад, деякі види ігор, перебування у небезпечних для життя і здоров’я місцях, можуть стати причиною пожежі.
Говорити з дітьми про пожежну безпеку слід, мало не з пелюшок. Вік 3-4 роки вважається оптимальним для того, щоб розповісти дитині ази пожежної «граматики».
Дитина має розуміти, чому пожежі небезпечні, шкідливий дим, і що гірше, вогонь або дим. Залишатися в палаючій квартирі або як-то (і як саме) з неї вибиратися. Чи варто намагатися гасити пожежу самостійно і кого покликати на допомогу, якщо вдома немає дорослих.
На всі ці питання у дитини повинні бути вичерпні відповіді, дозволяють приймати правильне рішення в критичній ситуації.
Щоб організувати заняття з пожежної безпеки з дітьми, слід розуміти, яка аудиторія буде присутнім на цьому занятті: дошкільнята, школярі початкової школи, середнього або старшого ланки.
Важливим моментом є проведення бесід доступною для дітей мовою. Для дошкільнят будуть корисними розповіді, бесіди і заняття в ігровій формі, у формі казок, інсценувань.
Часто для малюків проводять заняття у формі невеликих вистав, а після вистави у групах обговорюються конкретні ситуації та моменти, пов’язані з пожежною безпекою.
Батьки вдома повинні проводити профілактичні бесіди з дітьми на теми протипожежної безпеки. Діти повинні знати, що сірники є необхідним інструментом для розпалювання вогню для приготування їжі, але ніяк не іграшкою. Також важливо, щоб дитина розуміла, що не можна торкатися мокрими руками електричні прилади, що-небудь пхати в розетки, торкатися оголених проводів.
Дошкільник повинен уміти:
Для школярів початкової школи крім тематичних класних годин вчителі можуть організовувати зустрічі з працівниками пожежної частини, проводити розвиваючі ігри, малювання плану евакуації з квартири, класу, школи.
На уроках малювання діти можуть спільно з учителем випустити стінгазету на тему «Пожежна безпека очима дітей».
Учні початкових класів повинні вміти:
Для старшокласників також проводяться тематичні класні години, зустрічі з працівниками пожежної частини та МНС. Рекомендується провести уроки у формі орієнтування по план-схеми евакуації при пожежі.
Комплексний підхід до проблеми дозволить дати дітям фундаментальні знання і вміння вести себе в складній ситуації, а також знати правила, які попередять виникнення пожежі.
Старшокласник повинен вміти:
Дотримання правил пожежної безпеки у побуті пов’язано з використанням електричних побутових приладів, газових пальників і займистих предметів. Для того, щоб уникнути виникнення пожежі вдома, батьки і педагоги повинні пояснити дітям вимоги щодо пожежної безпеки в побуті.
Всі перераховані вище правила більшою мірою стосуються батьків, оскільки їх обов’язком є забезпечення безпеки дитини. Що ж стосується самих дітей, то в цілях профілактики пожеж вони повинні усвідомити таке:
Якщо виникла пожежонебезпечна ситуація, то дитина повинна знати такі правила і вимоги:
Виникнення пожежі на природі являє собою неконтрольоване горіння рослинності. Вони бувають низові (коли вогнем знищується надпочвенного покрив), верхові (горить біомаса деревостану) і підземні (горять торфовища).
Лісова пожежа – величезні збитки для флори і фауни, тому знати правила пожежної безпеки в лісі і взагалі на природі повинні всі громадяни, в тому числі і діти.
Заборонено розкидати по лісу тліючі сірники, недопалки. Розводити багаття у лісі потрібно тільки при дотриманні наступних правил:
Ще одне важливе правило, касаемое розведення вогню в лісі, забороняє це робити в жарку суху погоду. Суха рослинність дуже швидко загориться, загасити її при таких погодних умовах навряд чи вдасться і ліс постраждає. У всякому разі, якщо розведення багаття було заплановано, простежте, щоб поблизу не було сухо рослинності.
Не слід брати з собою в ліс рідини, які легко загоряються, а також матеріали, просочені такими рідинами. Все сміття заберіть додому з лісу, скляні осколки можуть стати причиною пожежі, оскільки від них в сонячну погоду можуть відображатися сонячні зайчики, паперові відходи також небезпечні.
Якщо в лісі сталася пожежа, з вашої вини або ви просто його виявили, негайно повідомте в пожежну частину. Не піддавайтеся паніці.
Якщо пожежа ще не прийняв глобальних масштабів, ви можете спробувати загасити його самотужки, засинаючи полум’я піском, землею або заливаючи водою. Якщо ж полум’я вогню занадто велика, покиньте місце пожежі, попередньо повідомивши пожежним орієнтири, за якими вони зможуть знайти пожежа.
Якщо пожежа верхової – йдіть від вогню, пригинаючись до землі і закривши обличчя мокрою серветкою, щоб не надихатися чадним газом. При низовій пожежі слід йти в перпендикулярному напрямку від вогню.
Якщо забрати особисті речі немає ніякої можливості, краще закопати їх у землю і повернутися за ними згодом. Чекати допомоги рятувальників краще на добре проглядаються галявинах, просторах або в спеціальних укриттях.
В цілях підвищення безпеки дітей педагоги і вихователі повинні донести для своїх вихованців наступну пам’ятку з пожежної безпеки.
В останній місяць весни, коли земля вкривається травами і квітами, коли стоять прекрасні дні і літо стукає у двері, Україна відзначає світле та красиве свято - День Матері.
Класні керівники 1-11 класів напередодні цих пам’ятних дат провели із вихованцями уроки звитяги ««Навіки в пам’яті народній», виховні години «Війна і міф: Друга світова війна», урок-спомин «Не загасити пам’яті вогонь», урок пам’яті «Ніколи знов», урок мужності «Вклонімося доземно солдатам». Діти переглянули відео, презентації про внесок українського народу у боротьбі із нацизмом. Організовано разом із класними керівниками, із дотриманням карантинних вимог, діти вирушили до Братської могили, що у центрі села, поклали квіти та хвилиною мовчання вшанували тих, хто загинув на фронтах, в окопах, під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття. Символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку. ЇЇ графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі..
Дні пам’яті та примирення були проголошені рішенням 59-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 24 листопада 2004 року. 8 травня 1945 Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла Акт про беззастережну капітуляцію збройних сил нацистської Німеччини, підписаний начальником Оперативного штабу ОКВ генерал-полковником Альфредом Йодлем за дорученням президента Німеччини Карла Деніца. Акт був підписаний ще 7 травня в Реймсі (Франція), однак ратифікований наступного дня в Берліні. З цієї нагоди 8 травня 1945 року в багатьох містах Європи та США були проведені велелюдні святкування. В країнах-союзницях з антигітлерівській коаліції цей день відзначається як День Перемоги над нацизмом. В резолюції ООН пропонується державам-членам ООН, неурядовим організаціям і приватним особам відзначати один чи обидва ці дні (8 і 9 травня) як день пам’яті усіх жертв Другої світової війни. Асамблея також підкреслила, що ця історична подія підготувала умови для створення Організації Об’єднаних Націй, покликаної позбавити майбутні покоління від лихоліття війни і закликала держави – члени ООН об’єднати зусилля у боротьбі з новими викликами і загрозами та зробити все можливе, задля урегулювання всіх суперечок мирними засобами згідно зі Статутом ООН і таким чином, аби не піддавати подальшій загрозі міжнародний мир і безпеку.
Здобувачі освіти нашого закладу взяли участь у Всеукраїнському проєкті «Мішечок», мета якого – поширення ідеї відмови від поліетилену. Діти разом із учителем технологій О.Волошенюк виготовили екомішечки.
#SchoolRecyclingWorld #SRW #мішечокSRW #мішечок
https://www.facebook.com/Schoolrecyclingworld
Мета та обґрунтування актуальності реалізації проекту
Сучасний спосіб життя приніс великі побутові зручності разом з глобальною проблемою: ми продукуємо величезну масу відходів, які не розкладаються. Велика частина з яких - пакети. 160 000 пластикових пакетів використовуються в світі щосекунди. У середньому одна сім’я використовує 15 пакетів за один похід до супермаркету. Пластиковий пакет забруднює навколишнє середовище, коли починає розпадатись - мікрочастинки просочуються в ґрунт, несучи отруту для рослин. Одним з способів запобігання утворюванню сміття є використання багаторазових альтернатив.
Основні завдання проекту:
Створення умов для розвитку й самореалізації особистісного потенціалу дітей та молоді у сфері екології та охорони навколишнього середовища.
Формування в дітей та молоді усвідомлення важливості соціальної відповідальності.
Популяризація екологічної культури та культури дбайливого ставлення до довкілля.
Формування активної життєвої позиції дітей та молоді шляхом залучення їх до розв’язання проблем довкілля.
26 квітня 2021 року виповнюється 35 років з дня найстрашнішої за наслідками катастрофи минулого тисячоліття. Це день пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму персоналу ЧАЕС, пожежників, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії.
Літери ЧАЕС – стали символом трагедії, яка назавжди змінила життя мільйонів людей, накрила їх крилом безжалісної радіації.
Чорнобиль... Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи.
В ніч з 25 на 26 квітня 1986 року в ході проведення на 4-му реакторі ЧАЕС експериментів, пов’язаних з режимами роботи турбогенератора, виникла великомасштабна з глобальними наслідками аварія.
О 1 год 23 хв 40 сек 26 квітня перший, а слідом за ним другий вибух зруйнували реактор, в якому знаходилось 200 т урану. Ланцюгова реакція ділення, яка виникла відразу ж після вибуху, зупинилась. Почався процес плавлення тепловиділяючих збірок і всіх елементів активної зони. Утворився багатокомпозиційний розплав металу, що ділився.
Розвитку обстановки у ще більш загрозливому напрямку сприяло те, що на тих ділянках зруйнованого реактору, котрі були доступні для попадання зовнішнього повітря з киснем і мали температуру 1200-1500оС, загорівся графіт. Всього графітове завантаження складало 1800 т. Після вибуху водню в реакторі залишилося близько 800 т графіту.
Таким чином, створилась вкрай загрозлива ситуація, коли горіння графіту і виникнення під реактором потужної теплової колони утворили небачений в історії людства штучний радіаційний вулкан фантастичної сили.
За перші десять діб після фатальних чорнобильських вибухів із руїн 4-го ядерного реактора було викинуто радіації в декілька мільйонів разів більше, ніж під час найбільшої в історії атомної енергії аварії на американській АЕС «Трімай-Айленд» у 1979 р.
Завжди мудра природа зі своїми самозахисними функціями на цей раз ніби втратила пильність, послабила свій імунітет. Потужні вітряні потоки, що утворилися саме в цей час у чорнобильському районі, підхопили радіаційний циклон і він смертельним вихром пронісся над Україною, Білорусією, Литвою, Латвією, Польщею, Швецією, Норвегією, потім він погнав ядерні хмари в Німеччину, Нідерланди та Бельгію. Зловісні вибухи на 4-му реакторі посіяли атомну бурю і розкидали радіацію по різних напрямках і концентраціях. Рівні радіоактивного забруднення місцевості не завжди залежали від відстані до ЧАЕС. У Києві, наприклад, 30 квітня -2 травня 1986 року зареєстровані середні рівні радіації становили 1,4 мР/год. Ці рівні радіоактивного забруднення були приблизно в 100 разів вище фонових, тобто природних.
Радіонукліди проникали в землю, воду, рослини, вражали людей, все живе. Вже в перші після аварії дні в пробах зелені, яєць були виявлені такі радіонукліди, як йод – 131, рутеній – 103, 106, барій-лантан – 140, цирконій-ніобій – 95, церій – 141, 144, цезій – 134, 137. До кінця червня 1996 року значимість йоду – 131 в питомій вазі радіоактивного забруднення території знизилась на стільки, що ведучими за внеском в сумарну дозу радіоактивності стали довгоживучі радіонукліди – цирконій, ніобій, рутеній, церій, цезій. Одним із найбільш небезпечних і поширених радіонуклідів є цезій – 137.
На забрудненій радіонуклідами площі України спочатку було виділено три зони:
- зона відчуження (рівень радіації по зовнішньому кордону 29 мР/год). Площа 982 км2. Вона охоплювала ЧАЕС, м. Прип’ять, 15 населених пунктів, 4627 дворів, 4 колгоспи, 9 промислових об’єктів, 11 навчальних закладів, раніше там проживало 62 852 людей;
- зона відселення (20-5 мР/год). Її площа – 3320 км2, на які розміщено 23 населених пункти, 9969 дворів, 5 колгоспів і господарств, 8 промислових об’єктів, 27 навчальних закладів. Тут проживало 33 562 людини;
- зона жорстокого контролю (5-3 мР/год). Площа 1500 км2, 86 населених пунктів, 29 754 дворів, 2 колгоспи, радгоспів, 16 промислових об’єктів, 44 навчальних закладів. Тут проживало 46 200 людей.